ШВЕЦІЯ

1. КРАЇНА

Повна назва країни — Королівстко Швеція (Konungariket Sverige). Займає 450 000 км² Скандінавського напівострова. Населення було 2,5 млн. у 1800 р, 5,1 млн. у 1900 р, 8,7 млн. у 1995 р. Етнiчно дуже однорiдна країна (трохи лапонцiв i фiннiв на пiвн.сходi), домiнуюча церква — лютеранська. З 1950 р. потроху зростає кількість імігрантів.

Швецiя — конституційна монархiя з парламентським демократизмом i стабiльною Конституцiїю. Серед політичних партій домiнує соціал-демократична (при владi з 1932 по 1975), але зараз у Швеції праволiберальний уряд. Конфлiкти на ринку працi дуже рiдкiснi. ВНП на особу високий, Швецiя входить у свiтову елiту за рівнем соцiального захисту населення. Застосовує акцентований егалітаризм у податково-прибутковій політиці, а реформи освiти проводить пiд кутом пiдвищення її корисності для кожної особи. Основа шведського добробуту — ефективна праця і давня відмова від надмірних витрат на оборону. Експортує високоякісну продукцію машинобудування, хімічної та лісопереробної промисловості, метали і сплави. Досить розвинений туризм. Грошова одиниця — шведська крона.

 

2. МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Вже кілька сторіч тому за рівнем письменності населення Швеція входила у число європейських лідерів, а в наш час вона має одну з кращих у світі систем освіти. Основа її — державний сектор. Приватна освіта відіграє другорядну роль, хоч Освiтнiй акт 1962 р. знiмає всi перешкоди щодо її органiзацiї чи вибору такої освiти батьками дитини. Як і державні, приватнi школи так само отримують бюджетні кошти, якщо дотримуються загального для всiх видiв закладiв шкiльного статуту.

Система освіти має всі рівні й різноманітні заклади освіти, діяльність яких визначається новими законами (1993 р.). Її структура вказна на нашій схемі. Обов'язкова освіта розпочинається з віку 7 років, але ще до того практично всі діти відвідують дошкільні заклади. Основна освіта триває 9 років і включає початкову (6 р.) та нижчу середню освіту (3 р.), закінчуючись легким тестуванням і свідоцтвом, оцінки в якому впливають на вибір учнем потоку заключного рівня середньої освіти. Навчальний рік — з кінця серпня по червень, 40 робочих тижнів. Програма одна, лише в заключних класах основної школи до 15% часу мають предмети за вибором.

Заключна стадія середньої освіти Швеції є унікальною, бо майже реалізувала фантастично важке поєднання надання загальної і професійної освіти у стінах однієї школи. До 1971 р. вони надавалися в окремих закладах, у наш час — в гімназієшколах, що є інтегрованими школами другого рівня (СШ-2). СШ-2 пропонує учням вибір у межах трьох великих потоків навчання (мистецтво i соцiальнi науки, економiка й торгiвля, науковi й технiчнi предмети) один з 25 трекiв (шляхiв) з тривалiстю 2-4 роки. В принципi, вибiр учнем треку вiльний, СШ-2 може прийняти всiх, але приходять 90% випуску основної школи. Обмеженiсть мiсць на деяких треках примушує використовувати селекцію за рiвнем отриманих раніше оцінок. Преференцiї учнiв iстотно враховують вимоги i перспективи ринку працi.

 

Швеція має розвинену вищу освіту, більша частина якої досить молода. Майже три столiття країна задовольнялася двома університетами: Uppsala (з 1477 р.), Lund (1668). Iнститути вищої освiти у Стокгольмі i Гетеброзi стали унiверситетами у середині ХХ ст. Як фiлiали 4 згаданих університетiв були створенi ще чотири (Orebro, Vaxjo, Linkoping, Karlstad) і пiзнiше конвертованi у незалежнi. Кампуси органiзовувалися за групами дисциплiн (гуманітарні i технічно-природничi). З міркувань географії створили університет на просторах пiвночi (Umea, 1963) та iнститут вищої освiти в Lulea. З 1977 р. до згаданих додалося ще 14 ВЗО рiзного типу (переважно, профколеджi). У 1990 році вищу освіту отримували 165 000 осіб (92 000 — жiнки).

За винятком Стокгольмської вищої школи економiки вся вища освіта фiнансується державою. Національна рада університетiв i коледжiв з керування i планування вiдповiдає за бiльшiсть ВЗО, пiдкоряючись безпосередньо мiністерству освiти i культури та іншим.

© Copyright "Міжнародна освіта", 1998