ФІНЛЯНДІЯ
Республіка Фінляндія (фін. — Suome Tasavalta; швед. - Republike Finland) має територіяю 338 000 км2 і населення 5, 06 млн. осіб (1993 р.), 62,5% яких мешкають у містах. Хоч найбільша з меншин складає ледь 6%, її мова (щведська) є другою державною мовою Фінляндії. Домінуюча церква — лютеранська. Устрій — демократія з урівноваженим розподілом влад. Керівником країни є президент, законодавча влада належить однопалатному парламенту, де представлено близько 10 партій, з яких понад 10% голосів виборців отримали соціал-демократична, центристська, націонал-коаліційна, лівий альянс і шведська народна партії.
Країна довго перебувала у складі Швеції, пізніше — Російської імперії, отримавши незалежність у грудні 1917 р. Після Другої світової війни вела гнучку і ефективну зовнішню політику, що сприяло розвиткові економіки. У 80-х роках країна була одним із світових лідерів за обсягом ВНП. Та пристосована до потреб СРСР економіка Фінляндії потрапила в кризу після розпаду останнього, тому вона змінила вектор пріоритетів і в 1995 році стала членом Європейського Союзу. Фінансування освіти тимчасово зменшилося на 1/8.
На характеристики системи освіти впливають розподіл зайнятості робочої сили (8% в аграрному і лісовому секторах, 28% у промисловості і будівництві, 64% в третинному секторі) і структура експорту Фінляндії: машинобудування і енергетика — 43%, продукція деревообробного виробництва і папір — 39%, хімічної, легкої та харчової промисловості — 18%. Грошова одниця — фінська марка (FIM)
МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ СИСТЕМИ ОСВІТИ
Основи освітньої системи закладені під час перебування Фінляндії у складі Швеції. Саме тоді було засновано перший університет (Хельсінкі, 1640). Шкільна освіта та підготовка вчителів створювалася за німецькою моделлю. Період незалежності відзначений постійним удосконаленням системи освіти і збільшенням витрат на неї. На початок 90-х років майже 4/5 населення вікової групи 25-29 років отримали чи отримували якийсь з видів післясередньої освіти (лише кілька країн у світі сягли подібного рівня). В сучасних умовах ключовими поняттями в освіті Фінляндії стали ефективність, якість та інтернаціоналізація.
Система освіта Фінляндії (див. схему структури та рівнів) централізована, роль міністерства освіти значна навіть у навчанні дорослих. Досить вказати, що освіта в країні розвивається на основі п'ятирічних планів.
Школа приймає дітей від 7 років і поділяється на три рівні, нижчі два з яких є обов'язковими. Навчальний рік налічує 190 днів.
Заключний рівень середньої освіти представлений гімназіями (3, зрідка 4 роки) і профшколами (2-4 роки). У перших навчання закінчується випускними екзаменами, успіх на яких дає доступ до всіх закладів вищої освіти. Брак місць в останніх примушує частину молоді чекати вакансії, а за час чекання більшість встигає отримати у профзакладах ще й професію. Середні профшколи дають широку підготовку для виходу на ринок праці з 200 спеціалізацій, але після них навчання можна продовжувати лише у системі післясередніх профзакладів.
Післясередня освіта Фінляндії досить складна і має університетський та неуніверситетський сектори.
В університетський сектор входять 10 багатопрофільних університетів, 3 політехнічних, 3 економічні вищі школи, а також 4 академії мистецтв. У 1965/66 н.р. у них навчалось 138 000 студентів, понад 3 000 з яких — іноземці (з 1988 р. збільшення у 2,5 рази). Всі з вказаних закладів ведуть наукові дослідження і присуджують докторські дипломи. Легко порахувати, що у Фінляндії один університет припадає на 0,5 млн. мешканців.
Неуніверситетський сектор послясередньої освіти Фінляндії серйозно перебудовується з метою підвищення ефективності та якості навчання. Донедавна у нього входило понад 260 закладів, які приймали молодь від 19 років й мали програми навчання від 2 до 4,5 років. Всю цю групу часто називали "професійні інститути" (чи "коледжі"), але рівень навчання в них дуже поступався вимогам вищої освіти. Їхнім випускникам доводилося розпочинати університетські програми з першого курсу. Для виправлення цього недоліку міністерство освіти планує перетворити профінстити на вищі заклади типу тих, які існують у Німеччині чи Нідерландах. Перші 9 АМК (ammattikorkeakkoulut) розпочали роботу з осені 1996 року за новими програмами.
Повна ліквідація застарілих профінститутів запланована ще перед 2000-м роком.
ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Університетський сектор:
— університети (10) класичного типу з багатьма (від 4 до 11) факультетами і підготовкою фахівців усіх рівнів, включаючи докторів філософії;
— три університети технологій та сільського господарства;
— три вищі школи економіки та управління бізнесом;
— університет промислового дизайну;
— три академії (образотворчого мистецтва, театру, музики).
Міністерству оборони належить два вищих заклади університетського рівня.
Діяльність закладів університетського сектора визначається рамковим законодавством. Вони мають чималу автономію і фінансуються з бюджету. Відповідальність за їх роботу покладено на міністерство освіти. Навчання обов'язково поєднується з науковими дослідженнями, консультаційними та експертними послугами, курсами перепідготовки чи освіти дорослого населення ("відкритими курсами").
Неуніверситетський сектор невдовзі включатиме лише нові політехнічні інститути AMK/YH (ammattikorkeakkoulut / yrkeshogskolor) (чи "політехнічні вищі школи"), частина яких недержавні. На початку 1997 р. з 28 AMK/YH лише 5 були монодисциплінарними. Разом вони пропонували 50 програм різних фахів, але 80% студентів AMK/YH навчалися за профілями технологій, транспорту, менеджменту і комерції, соціальної роботи та охорони здоров'я. Диплом AMK/YH має професійне наповнення і дає право на виконання досить високих фахових функцій.
ДОСТУП
Для вступу у фінські заклади університетського рівня громадяни країни повинні успішно скласти випускні екзамени (matriculation) у гімназіях чи сучасних закладах вищої профосвіти і мати за собою не менше 12 років денного навчання. Офіційно визнаються міжнародний та європейський бакалаврат, атестат про випускні екзамени у ФРН тощо. У країні вважають, що до 10% зарахованих мають бути дорослими, яких слід брати і без matriculation, тому проводяться досліди зі створення хорошої системи відбору таких кандидатів.
Процес зарахування контролюють самі вищі заклади освіти, тому вимоги для різних дисциплін аж надто різноманітні навіть в одному й тому ж університеті. Державні квоти місць існують для всіх фахів. Абітуєнти подають документи до кількох закладів, конкурси чималі, з приблизно 40 000 щорічних вступників на успіх розраховує приблизно половина. Щорічний набір в університетські заклади становить 18 — 19 тисяч осіб.
НАВЧАННЯ І ЕКЗАМЕНИ
Навчання у фінських ВНЗ повністю безкоштовне. Участь у студентській спілці та медичне страхування коштують від 330 до 530 ФІМ (фінських марок) на рік. Для отримання стипендій необхідно звертатися до відповідних фондів.
Навчальний рік поділяється на 2 семестри і триває з вересня по червень. В нових політехнічних інститутах він може розпочинатися з серпня. Підрахунки навчального навантаження і засвоєного виконуються тільки у "кредитах". Один кредит відповідає приблизно 40 годинам роботи студента у ВНЗ та поза ним. Кожен рік навчання відповідає 40 кредитам. Для отримання диплома слід мати від 140 до 250 кредитів.
Цікавою особливістю фінської вищої освіти є системі "літніх університетів" (21 по всій країні), де наймоторніші зі студентів можуть добирати кредити і прискорити закінчення закладу.
Мова викладання фінська. На шведській мові працює унверситет в Або (м. Турку) і Шведська школа бізнесу й менеджменту. Поступово зростає кількість програм і курсів на англійській мові.
Екзамени проводяться традиційним способом, шкала оцінок звична для нас 5-бальна (1 — найнижча). Остання урядова програма передбачає створення новітньої системи належного оцінювання знань учнів і студентів, для чого на кошти бюджету створений новий орган — Рада з оцінювання у вищій освіті.
КВАЛІФІКАЦІЇ
Підготовка в університетських ВНЗ ведеться за 12 профілями. Деталі змісту та методів обирають самі заклади. Всі дисципліни поділяються на три великі групи:
— загальні (сумарно 15 кредитів і більше);
— предмети фаху (50% всього обсягу часу);
— поглиблене навчання (1/4 обсягу), яке включає наукові дослідження і написання магістерських тез (дипломної роботи).
Структуру фінських освітніх кваліфікацій подано в таблиці 1. Навчання передбачає 4 стадії з основними дипломами АК; К і L; L; T.
Таблиця 1. Профілі навчання і дипломи фінських вищих навчальних закладів
Тривалість денного навчання (років) і присуджений диплом
Профілі, фахи
3
4
5
6
7
8
9
10
Педагогіка K
L
T
Arts (гуманітарні науки) K
L
T
Теологія AK
K
L
T
Право AK
K
L
T
Соціальні науки AK
K
L
T
Психологія K
L
T
Музика AK
K
L
T
Образотворчі мистецтва AK
KIt
L
T
Театр, драма, танці K
L
T
Економіка і менеджмент E
L
T
Дизайн K
L
T
Природничі науки K*
L
T
Інженерія та архітектура DI/A/Ma
L
T
Фізкультура K
L
T
Загальна медицина L
T
Стоматологія L
T
Фармакологія P
L
T
Захист здоров'я K
L
T
Сільське і лісове господарство K
L
T
Позначання: АК - найнижчий академічний диплом з частини фахів, кількість яких має розширюватися; К - кандидат для більшості профілів та L - ліценціат у медицині— основні види дипломів повної вищої освіти після програми 5-6 років. Є також додаткові види дипломів: А - архітектора; DI - дипломованого інженера, Р - провізора; Е - економіста тощо.
Диплом АК (отримання після 120 кредитів) самі фінни вважають аналогом бакалаврського. Дипломи 6-річного навчання фінських ВЗО досягають магістерського рівня у міжнародному вимірі. Залежно від фаху вони вимагають 160 — 250 кредитів, тому дипломи К і L отримують після 6, рідше — 5 років денного навчання.
Третя стадія складається з навчання для отримання академічного рівня ліценціата, який раніше був умовою допуску до докторських студій (четверта стадія) і отримання диплома Т. Ця система переглядається з наміром спростити і скоротити доступ до докторату і перетворити диплом L на фаховий, документ про поглиблену спеціалізацію (існуючу систему для медичних фахів перенести на решту профілів).
НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ
ЗВЕРНЕННЯ
Для отримання попередньої інформації можна звернутися до Амбасади Фінляндії в Україні, до державних установ, але найточнішу інформацію надають самі ВНЗ. Радимо використати електронний зв'язок, адже всі заклади розмістили дані про себе в Інтернеті, а токож наводять електронну поштову адресу. Перший контакт радимо встановити принайині за рік до початку запланованих занять.
ВИЗНАННЯ ЗАКОРДОННИХ КВАЛІФІКАЦій
Школьні чи вузівські документи визнаються, якщо вони аналогічні за рівнем фінським. Наприклад, закордонний ВНЗ вважається приналежним до університетського рівня, якщо в ньому готують кандидатів наук чи PhD. Можливе порівняння коротких студій (курс чи два), і навіть окремих дисциплін. Детальну інформацію про можливість визнання документів надає Наглядова рада з визнання у міністерстві освіти (Advisory Council for the Recognition of Foreign Degrees) чи заклади вищої освіти Фінляндії.
ДОПУСК
Громадяни Фінляндії вступають переважно через конкурс. Прийом же іноземців дещо "персоналізованіший". Тобто дуже уважно вивчаються дані конкретного вступника, його мовтиви до навчання у Фінляндії тощо. ВНЗ, які проводять тестування фінських абітурієнтів, можуть аналогічно (разом з фіннами чи окремо) протестувати й іноземців.
МОВНІ ВИМОГИ
Фактично вимагається багатомовність. Якщо для студентів молодших курсів вистачить знання фінської чи шведської мови, то на старших і в аспірантурі не обійтися без знання англійської чи німецької мов. Умова вступу до аспірантури — посвідчення про знання англійської мови.
Найбільші мовні курси в університеті м. Хельсінкі. Вони забезпечуючи потреби багатьох ВНЗ цього регіону. Інформацію про мовні курси надає як амбасада, так і міністерство освіти.
ФІНАНСОВА ДОПОМОГА
Іноземець, який мешкає у країні 2 роки і вступає в її ВНЗ може звернутися до уряду за допомогою. Можливість отримання гранту зростає з підвищенням рівня навчання, досягаючи максимуму для деяких напрямів докторських студій. Варто звернутися з цим питанням як до самого фінського ВНЗ, так і до Центру з міжнародної мобільності. Громадянин України має невеликі шанси дістати урядову стипендію, але його запит обов'язково буде уважно вивчений.
Отриману стипендію можна й втратити, якщо не спостерігатимеся помітних успіхів у навчанні.
НАУКОВА СПІВПРАЦЯ
Фінляндія надає досить широкі можливості для наукової співпраці, стажування різної тривалості та навчання в докторських студіях. Попередню інформацію про кілька десятків подібних програм можна отримати з видання Study in Finland, від амбасади, від міністерства освіти, але найточнішу — від самих університетів. Наприклад, програми докторського рівня на 1997/98 навч. рік пропонувалися вступникам за профілями: кібернетики, інформатики, електроніки, інженерних науках, біології людини, метеорології, філософії.
Centre for International Mobility
P.O. Box 343 (Hakaniemenkatu 2)
FIN-00531 Helsinki
Tel. + 358 9 7747 7033
Fax + 358 9 7747 7064
E-mail cimoinfo@cimo.fi
Internet http://www.cimo.fi
Ministry of Education
Department for Higher Education & Research
P.O.Box 293
SF-00171 Helsinki
Tel. + 358
Fax + 358
Ministry of Education
Advisory Council for the Recognition of Foreign Degrees
P.O.Box 293
SF-00171 Helsinki
Tel. + 358
Fax + 358
© Copyright "Міжнародна освіта", 1998
