ДАНІЯ
1. КРАЇНА.
Данія (Danmark) чи Королівство Данія (Kongeriget Danmark) має територію 43 100 км2 і населення 5,2 млн.ч. (1994), 97% якого — датчани (переважно лютерани). У склад країни входять як автономії Фарерські острови та Гренландія. Часи походів вікінгів давно минули, їх спадком є конституційно-монархічний устрій країни, на чолі якої усіма шанована Королева Маргарет ІІ.
Законодавча влада належить Королеві та однопалатному парламенту (Folketing). Правова гілка влади — суди, виконавча — Королева і уряд. Конституція надає чимало влади місцевим органам (14 графств і 277 муніціпалитетів). Головні партії: соціал-демократична, народно-консервативна, ліберальна і радикально-ліберальна ("старі") та кілька "молодших" (народно-соціалістична, партія прогресу та інші). Склад уряду коаліційний.
Жодна точка метрополії не віддалена від моря на відстань понад 52 км. Головне природне багатство — нафта, газ та виплекана руками селян земля, 2/3 якої має аграрне застосування, 11% — лісове, решта — поселення та озера. Основою добробуту є промисловість (75% вартості експорту) та м`ясо-молочне тваринництво (90% вартості аграрної продукції). Працює понад половина дорослих жінок. Данія має великий флот і багато торгових партнерів. Грошова одиниця — датська крона.
Клімат помірно-морський з середніми темпертурами січня близько 0о С, червня - 16о С. Опадів 800 мм/рік. Хороша транспортна мережа, закінчується будівництво мостів і тунелів для зв'язку між островами та зі Швецією.
2. МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ СИСТЕМИ ОСВІТИ
Засади гуманітарно-академічної освіти Данії створила католицька церква, а професійно-технічна бере свої початки від ганзейських часів та навчальних осередків гільдій. У 18 ст. утвердилося розуміння необхідності навчання усього населення. В його кінці датчани створили систему підготовки педагогів, що дало змогу розпочати вводити загальну 7-річну освіту з 1814 р. Миколі Грундвігу (1783 — 1872) країна завдячує більшості демократичних ідей в освіті та принципам свободи і незалежності (його прибічники створили перші недержавні школи), вільного вибору громадянами закладу освіти, рівного доступу та ін. Він був прихильником навчання "для життя", критикував недоліки тогочасної "книжкової" і схоластичної освіти. Цей гуманістичний імпульс не втрачений і досі, тому система освіти Данії постійно вдосконалюється, маючи на меті якнайповнішу реалізацію цих прекрасних цілей і принципів.
Не буде перебільшенням сказати, що освіта є першим пріоритетом держави і громадськості у Данії. Вже багато років країна входить у число світових лідерів за відсотком ВНП, який надається системі освіти (8,8% у 1993 р.). Це піклування про духовний розвиток малих нащадків войовничих вікінгів відчувається навіть у найдрібнішому — безкоштовності всього навчального матеріалу й обладнання, харчування і траспорту та ін. Не можна сказати, що Данія має ідеальну систему освіти, але наблизилася до мрії вона дужче, аніж більшість інших країн.
Структура і побудова системи освіти сучасної Данїі наводиться у таблиці 1 та на схемі 1.
Таблиця 1. Рівні і заклади системи освіти Данії (1995 р.)
Вік учнів
Тривалість
Назва (і завдання)
0 — 3 3 р. Дошкільне виховання — 1 3 — 7 4 р. Дитячі садки для віку після 3 років (чи материнські класи — 6-ий рік) 7 — 16 9 р. Обов'язкова "народна школа" (може мати і 10-й клас) 16 — 19 мін. 3 р. Гімназія загального навчання після 9 чи 10 класів НШ 17 — 19 мін. 2 р. Підготовчі курси до ВЗО після 10 класів НШ 16 — 19 мін. 3 р. Комерційні і технічні профучилища (денні) з виходом на вищу освіту чи на ринок праці 16-19/20 3 чи 4 р. Профшколи з чергуванням освіти і практики на підриємстві (2/3 часу) >17 різна Курси післяшкільної підготовки різного типу з виходом на ринок праці з 19 чи 20 вища освіта 2 роки для "кандид. мистецтв", 3 — бакалавра, 4, 5 чи 6 — кандидата з різних дисциплін, 7-8 — Licentiat
Розподіл компетенцій. Вони поділені між центральними органами держави, графствами, муніціпалитетами, власниками приватних закладів, адміністративними радами і директорами кожного окремого закладу. Розподіл змінний і залежить як від типу закладу, так і від його освітнього рівня.
Дошкільні заклади у підпорядкуванні Міністерства соціальних справ й належать муніціпалитетам чи приватним власникам. Більшість решти шкільних закладів у компетенції Міносвіти Данії. Об'єднана ПШ+СШ-1 (Folkeskole="народна школа", надалі НШ) належить муніціпальним органам, але понад 20% — приватні, маючи власну владу (адміністративну раду). Більшість СШ-2 (гімназій) чи шкіл для підготовки до вищої освіти належать графствам, кілька повністю приватні. Ради графств чи муніціп. керують СШ-2, кооперуючись зі шкільними радами.
Данія має понад 150 (1994 р) післясередніх закладів освіти, переважно неуніверситетського рівня: педшколи, технічні чи інженерні школи, школи агрономії, комерції, менеджменту тощо (останні переважно приватні). Державі належать університети та інші ВЗО вищого рівня. Закон 1992 р. (University Act) визначає за державою (центральними міністерствами) правила й умови вступу, змісту навчання, присудження дипломів та призначення викладачів. Варіанти рамкового законодавства створенні для спеціалізованих ВЗО з підготовкою педагогів, інженерів тощо. У порівнянні з іншими закладами університети мають найвищу автономію у питаннях змісту і методів навчання.
Міносвіти взаємодіє з іншими соціальними партнерами у царині курсів навчання і профпідготовки, але більшість суто профзакладів незалежні.
До Мінкультури належать мистецькі ВЗО: Королівська школа мистецтв, консерваторії, школи архітектури, бібліотечної справи. Міністерство зайнятості має центри фахового короткотермінового навчання з орієнтацією на потреби ринку праці країни.
ФІНАНСУВАННЯ. Держава фінансує всі заклади незалежно від підпорядкування чи власності на базі законів парламенту про обсяг і розподіл коштів між типами закладів (закон про дотації). Школи графств фінансуються державою на 100%, приватні — на 85%. Розподіл коштів належить згаданим вище радам графств та муніціпалитеттів. Рада графства може вирішити, що школярі повинні за щось відшкодовувати з власної кишені. Післясередні профзаклади хоч і приватні, але на 100% фінансуються з бюджету.
Вища освіта безпосередньо фінансується державою, але закладам дозволено продавати додаткові освітні чи пошукові послуги. Частина субвенції обчислена за нормами на одного студента, кошти на науку та утримання споруд обчислюються за іншою методикою. Кошти щороку приходять "пакетом", а конкретний розподіл видатків здійснюють ради закладів.
3. ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Вони досить чітко поділяються на університетський і неуніверситетський сектори. Перший включає 5 класичних і 9 спеціалізованих університети, а також 6 академій музики. Другий (College Sector) складається з понад 130 спеціалізованих закладів з тривалістю навчання 2-4 роки.
Повний цикл навчанням разом з докторантурою мають університети в містах Копенгаген (заснований у 1479 р), Аархус (1928), Одензе (1964), Роскільд (1970), Ольборг (1974).
Дев'ять закладів університетського рівня спеціалізуються в інженерних і технологічних науках, медицині й ветеринарії, мистецтвах, будівництві та комерції:
— Technical University of Denmark, який включає в себе Engineering Academy of Denmark;
— Royal Veterinary & Agricultural University;
— Royal Danish School of Pharmacy;
— Copenhagen Business School;
— The Aarhus School of Business;
— Southers Denmark Business School;
— Royal Danish School of Educational Studies;
— Royal Danish Academy of Fine Art School of Architecture;
— Aarhus School of Architecture.
У 1994 р було 6 музичних академій в містах Kobenhavn, Aarhus, Odense, Aalborg, Esbjerg, Frederiksberg.
Понад 130 закладів післясередньої освіти неуніверситетського рівня пропонують переважно 2 роки (зрідка 1 чи 3) фахової освіти з виховання, педагогіки, різних видів мистецтв, інженерії та технологій, менеджменту і маркетингу, фізіотерапії, сестринської справи, дизайну, соціальної роботи тощо. Вони невеликого розміру і рідко мають понад 500 студентів. Викладацький персонал має високу кваліфікацію (магістри і доктори філософії), тому якість навчання задовольняє студентів. Викладачі закладів університетського рівня зобов'язані вести активну наукову роботу, брати участь в обмінах та спільних проектах. Їх поділяють на адьюнктів (контракт 3 роки) і лекторів (на ставці); доцентів; професорів.
4. ДОСТУП
Щороку Міністерство освіти визначає кількість місць і квоти набору в систему післяшкільної освіти. З випуску шкіл 1994 р. бажало навчатися 65 000 осіб, але місць було лише 42 000. Квота складається з двох частин. Більша — для громадян Данії, селекцію і зарахування яких проводять централізовано на основі середніх оцінок випускних екзаменів в гімназіях та інших закладах, де успіх дає вільний доступ до вищої освіти. В меншу частину квоти входять абітурієнти-іноземці й частина датчан, прийом яких ведуть самі заклади освіти у рамках визначеної автономії за власними правилами і критеріями. Розгляд заяв суто індивідуальний. Документи від осіб з цієї групи мають надійти у заклад освіти до 15 березня (правило на 1995/96 н.р.).
Підкреслимо, що повна середня освіта у Данії триває не менше 12 років (часто — 13).
Зверніть увагу на те, що в державних закладах навчання для громадян країни та іноземців безкоштовне.
5. НАВЧАННЯ І ЕКЗАМЕНИ
Навчальний рік складається з двох семестрів: осіннього (з початку вересня до січня) та весняного (січень/лютий — травень/червень). Тижневі канікули припадають на середину семестрів, довші — між ними.
Викладання йде датською мовою, але для все більшої кількості предметів на старших курсах використовують іноземні мови.
Екзаменаційні сесії припадають на січень і червень. Екзамени досить суворі, часто письмові чи комбіновані з обов'язковою участю "зовнішніх" екзаменаторів. Перехід з першого курсу на другий ускладнюється додатковим "загальним" екзаменом. Провал на ньому вимагає повторного складання у серпні чи наступного року, інакше подальше навчання не дозволяється.
Данія має досить оригінальну шкалу оцінок, особливості якої вказані в наступній таблиці 2. Порівняння з іншими системами має, звичайно, досить відносний характер.
Таблиця 2. Шкала оцінювання Данії та її порівняння з іншими
Бал
Умови отримання оцінки
Група
Порівнян.
з Україною
Порівнян зі США
13
Виключно глибокі знання, висока самостійність
не існує
не існує
11
Глибокі знання з помітною незалежністю суджень
дуже
відмінно
А
10
Відмінні знання з посередньою самостійністю
добре
А-
9
Хороші й трохи вищі середніх знання
добре
В+
8
Хороші середні знання
добре
В
7
Непогані, але трохи нижчі середніх знання
В-
6
Більш-менш задовільні знання
задовільно
С+,С,С-
5
Брак знань у поєднанні з помітною невпевненістю
нижче
D+, D
03
Брак знань і велика невпевненість
задов.
незадовільн
F
00
Виявити якісь знання не вдається
не існує
6. КВАЛІФІКАЦІЇ
Данія недавно перейшла на англо-американських варіант багатоступеневої вищої освіти й дипломи бакалавра (ВА) та доктора філософії (Ph.D.) визнаються так само, як аналогічні документи інших країн. Бакалаврська програма, як свідчить таблиця 3, вимагає трьох років навчання в університетах.
Короткі і спеціалізовані програми (1-3 роки) датських вищих закладів освіти не дають права на бакалаврський диплом, а лише на професійні посвідчення. Право на нього дають програми "середньої" тривалості з більшості фахів (див. схему 1 і таблицю 3).
Навчання тривалістю 5 — 6.5 року приводить до диплома магістерського рівня (Kandidat), який існує майже для всіх профілів підготовки. Наступною стадією є підтоговка дисертації (3 роки) та її прилюдний захист, що дає диплом Ph.D. Диплом цього типу порівняно нове явище для Данії, адже він з'явився лише у 1993 році з метою зближення датської вищої школи з системами вищої освіти більшості розвинених країн. Продовження наукових пошуків ще на кілька років за умови накопичення великого доробку дає право на звання доктора наук — найвище в Данії. Його вважають "традиційним".
Таблиця 3. Тривалість навчання і дипломи у датській вищій освіті
Профілі, фахи, спеціалізації
Нормальна тривалість навчання чи підготовки (років)
2
3
4
5
5 чи 5,5
6
7
8
9
різна тривалість
Педагогіка
CA
BA
K
d
D
Мистецтво
K/M
d
D
Релігія, теологія
BA
K
d
D
Архітектура
P
Право, економічні науки
K
d
D
Політичні науки
BA
K
D
Соцальні науки
BA
K
d
D
Комерція, маркетинг
P
K
K
d
D
Точні і природничі науки
K
d
D
Інженерні, технологічні науки
P1
P2
P3
K
d
D
МЕДИЦИНА: загальна
P4
BA
K
D
стоматологія
K
d
D
фармакологія
K
d
D
ветеринарія
K
d
D
Сільське, лісове господарство
K
d
D
Позначення у таблиці: BA - bachelor; CA - candidatus artium; D - doktor; K - kandidat; M - magister; L — licentait = Ph.D.; P, P1, P2, P3, P4 - професійні кваліфікації різного рівня.
7. НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ
ЗВЕРНЕННЯ. Розпочинати свої дії слід мінімум за рік до запланованого початку навчання в Данії з пошуків інформації про доступ до нього та правила підготовки необхідних документів. В межах України необхідні для початку дій дані можна отримати в Амбасаді Королівства Данії та в агентстві "Міжнародна Освіта". Їх адреси:
Детальнішу і новішу інформацію покликані надавати іноземцям спеціалізовані служби Міністерства освіти Данії. Їх адреса:
Der internationale kontor Undervasningsministeriet
Minisrty of Education, International Relations Office
Frederiksholms Kanal 21
DK-1220 Kobenhavn K
Tel. 45 33 92 50 00
Повний комплект документів від позивача має містити:
— детальну інформацію про отриману ним освіту, яка дає право доступу до унверситетів чи вищих шкіл;
— детальну інформацію про виконану програму у вищій школі (для студентів);
— довідки про знання датської мови;
— заяву з визначкенням бажаного місця і царини навчання;
— поясненням щодо бажаної тривалості навчання та дати його початку.
Подаються оригінали чи завірені копії на датській, англійській, німецькій чи французькій мові. Іншомовні доукменти повинні мати перклад на одну з цих мов.
У разі отримання запрошення від датського закладу освіти необхідна для перебування в країні віза має бути отримана в Амбасаді Королоівства Данії в Києві. Слід потурбуватися надати в Амбасаду докази того, що ви маєте кошти на рівні 3 200 датських крон на кожен місяць заплановного перебування в Данії (4 000 — для столиці країни).
ВИМОГИ. Загалом вимоги до абітурієнтів-іноземців не жорсткіші від тих, які стоять перед молодими датчанами, які збираються отримувати вищу освіту. Вони істотно залежать від того, якого типу навчання цікавать апліканта-іноземця.
1. Повний курс навчання. Передумовою вступу є наявність у позивача документів за середню освіту та складання екзаменів, які в його країна дають право вступу до університетів. Та цього може виявитися недосить, адже, як було сказано вище, щороку Міносвіти встановлює кількість місць на ньому для кожного закладу. Якихось обмежень за національністю чи країною походження не буває. Заклади мають право встановлювати власні критерії та вимоги до всіх своїх вступників. Це можуть бути вступні тести чи екзамени як додаток до селекції через порівняння середніх оцінок атестатів і випускних екзаменів за середню школу, а також оцінок з профілюючих предметів.
2. Аспірантура. Передумою доступу до програм підготовки докторів філософі для датчан є диплом магістра чи "кандидата", тому від іноземців вимагають диплом подібного рівня з аналогічною тривалістю та змістом вищої освіти. Оцінювання проводиться комітетом з прийому аспірантів і може мати форму вступного екзамену чи тестування. Якщо позивач вже розпочав аспірантуру у своїй країні, він може претендувати на зарахування зробленого ним датськими владами, але кожен подібне звернення аналізується в Данії дуже уважно і строго індивідуально. Вкажемо, шо частину програм аспірантури в Данії можна виконувати англійською мовою. Аспіранти-іноземці найчастіше не отримують допомоги датського уряду, тому від них вимагається засвідчити свої фінансові можливості перебування і виконання програми підготовки. Для початку вступу слід попередньо мати згоду наукового керівника-датчанина, який є одночасно помічником у підготовці запиту та необхідних документів.
3. Короткочасне перебування. Ще один варіант запиту відповідає навчанню протягом 1-2 семестрів на основі отримання статусу "студента-гостя" (gaestestuderende). Воно застосовується як до учасників міждержавних обмінів, так і для цілком незалежних позивачів, але в усіх випадках лише для тих осіб, які вже (і успішно) навчаються у вищому закладі рідної країни не менше повного року.
ВИЗНАННЯ. Данія є учасницею всіх головних європейських конвенцій про визнання дипломів та документів, які дають доступ до університетів. Вони використовуються для вирішення питань визнання лише після уважного дослідження повного покмплекту документів позивача-іноземця. Данія має угоди про автоматичне визнання частини документів про освіту з малим числом країн (насамперед. зі скандінавськими).
Найповнішу інформацію щодо можливості повного визнання Ваших атестатів та дипломів надає Датський національний інформаційний центр з академічного визнання, адреса якого
DK-NARIC
Danish National Academic Recognition Infirmation Centre
Rektorkollegiets Sekretariat
Frederiksholms Kanal 26
DK-1220 Kobenhavn K
Tel. 45 33 92 54 06
МОВНІ ВИМОГИ. Обов'язковою передумовою отримання доступу до датської вищої освіти на повний курс є належне знання мови, яка досить близька до німецької. Існують інтенсивні мовні курси для іноземців чи дорослих, які проводяться перед кожним семестром, а в Studieskolen вони йдуть у травні-червні, серпні-версні і листопаді-грудні, закінчуючись тестуванням. Запис на курси коштує 500 датських крон. Відзначимо, що необхідне також добре знання англійської мови з огляду на поширеність англомовних підручників та іншої літератури.
ПЛАТА ЗА НАВЧАННЯ. Як правило, у Данії за навчання у державних закладах не платять ні громадяни Данії, ні іноземці. Ця первага трохи нівелюється тим. що іноземцю важко розраховувати на стипендію від уряду Данії, яка вирішить його фінансові потреби на перебування в країні.
ГРАНТИ І ДОПОМОГА. Гранти чи позики можна спробувати отримати від різних фондів чи європейських програм з обміну студентами, а також від державних освітніх органів Данії.
УМОВИ ПЕРЕБУВАННЯ В ДАНІЇ. Слід відразу після прибуття потурбуватися про отриманння персонального кодового номера, який є передумовою претензій на медичну та інші види соціальної допомоги. Це легко зробити через адміністрацію мовних курсів чи служби для іноземців, які має кожен заклад вищої освіти Данії.
Детальнішу інформацію про вартість помешкання, харчування, траспорту тощо можна знайти у європейських довідниках, наприклад, у "жовтих" довідниках ORTELIUS.
8. НАУКОВА СПІВПРАЦЯ
Державні програми.
Наукові дослідження у Данії практично повністю зосереджені в університетах, тому для пошуків можливостей стажування чи короткочасного перебування з метою встановлення контактів чи співпраці слід звертатися насамперед до університетів, відомих науковців тощо. В міжнародних виданнях типу STUDY ABROAD (ЮНЕСКО) практично для кожного університету вказуються міжнародні програми на рівнв докторату з царин орієнтації його факультетів.
Джерела:
1. Structures des systemes d’enseignement et de formation initiale dans l’Union Europeenne (deuxieme edition) — EURYDICE et CEDEFOP, Commission europeenne, Bruxelles, 1995. — 495 p.
2. Higher Education in Danemark. A guide for foreign students and institutions of higher education. — The Danish Rectors' Conference Secretariat, 1994. — 95 p.
3. The European Student's Guide. Information, tips and tricks for studying in the European Union/ The ORTELIUS Yellow Guides — GUINTI Multimedia, Florence, 1995. — 301 p.
4. International Encyclopedia of national System of Education. Second Edition. — Pergamon, 1995. — 1056 p.
5. World Guide to Higher Education. A comparative survey of systems, degrees and qualifications/ Third edition. — UNESCO Publishing, France, 1996. — 571 p.
6. Study abroad. XXVII. — UNESCO, 1991. — 1258 p.
ДОДАТКИ
Додаток 1. Узагальнені дані про вищі школи Данії в 1993/94 навч. році
Назва закладу вищої освіти Данії
Викладачів
Студентів і аспірант
Студентів-іноземців
Відряджених за кордон студ.
University of Copenhagen
2 149
31 102
383
360
University of Aarhus
1 500
16 887
300
400
Odens University
492
9 603
217
135
Roskilde University
267
5 073
91
171
Aalborg University
744
8 311
150
299
Technical University of Denmark
1 030
6 112
100
110
Engineering Academy of Denmark
158
2 115
6
48
Royal Veterinary & Agricultural University
540
3 221
70
74
Royal Danish School of Pharmacy
152
1 025
10
30
Copenhagen Business School
504
9 003
175
200
The Aarhus School of Business
164
6 168
185
202
Southers Denmark Business School
86
3 512
74
134
Royal Danish School of Educational Studies
129
2 704
-
-
Royal Danish Academy of Fine Art School of
Architecture
125
1 088
54
23
Academies of Music (5)
444
869
10
17
The Danish School of Journalism
39
993
10
22
The Royal School of Librararianship
50
501
5
17
Colleges of Education
779
7 848
100
212
Schools of Socail Work
79
958
20
6
Colleges of Engineering
650
8 000
50
160
Schools of Physiotherapy
100
1 000
30
30
Schools of Nursing
602
9 000
35
10
Denmark's Design School
35
625
16
18
Інші заклади (спільно)
2
8
Total
11 930
150 573
2 093
2 686
© Copyright "Міжнародна освіта", 1998
