БЕЛЬГІЯ
1. КРАЇНА
Бельгія (франц. Belgique, флам. Belgе) має повну назву "Королівство Бельгія" — невелика (30 528 км2), густонаселена (9,95 млн.ч. і 325 осіб на км2 у 1994 р) і високорозвинена країна, якій притаманні чимало рекордів і ще більше особливостей. Прикладом рекорду є найвища у світі густина транспортної мережі, особливості — устрій, адже законодавча влада належить двохпалатному парламенту і королю, а виконавча — тому ж таки королю та уряду. Та головна особливість країни — наявність у ній чотирьох мовних регіонів: франкомовного півдня (33% бельгійців), фламадськомовної півночі (57%), німецькомовного клаптика на сході (близько 1%) і двомовного регіону столиці Брюсселя (близько 9%). Якщо дадати, що 10% бельгійців є емігрантами з половини країн світу, то стає зрозумілим, чому саме Брюссель був обраний столицею "наполовину об'єднаної Європи" (Європейського Союзу). Та для нашої книги істотнішим є та обставина, що мовні особливості у поєднанні з домінацією не в гаслах, а у житті Права, Рівності та Демократії зумовили утворення у невеликій країні доволі різних двох великих і третьої малої, системи освіти. Належать вони мовним громадам і мають всі необхідні структури управління, а головне — належне фінансування.
Останнє теж не дивина, адже за будь-якої системи підрахунків Бельгія входить у групу 10 — 15 найбагатших країн світу. Навіть продуктами сільского господарства вона забезпечує себе не на 100%, а на 5/6 виключно тому, що потрібна переробній промисловості 1/6 визріває лише у тропіках. Все ж основу благополуччя складає промисловість, яка продає за кордони половину продукції — від автомобілів (щорічне виробництво понад 1 млн.) до брильянтів. Хоч складний і різноманітний ринок праці Бельгії ставить дуже високі вимоги до вмінь і знань працівників, її система освіти цілком задовільно забезпечує його потреби. У наш час бельгійці використовують як грошову одиницю бельгійський франк (Bfr чи FB), але нетерпляче чекають приходу "євро".
2. МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ СИСТЕМИ ОСВІТИ
Порушивши стандартний стиль викладу, розпочнемо з узагальнення особливостей системи освіти Бельгії, виділивши 9.
1). Бельгія у кілька разів молодша від багатьох складових частин своєї системи освіти. Структуру останньої та принципи діяльності не можна зрозуміти і пояснити без звернення до часів середньовіччя, коли її територія була полем найзапекліших і майже безперервних воєн, ареною змагання релігій і сильніших сусідів. Наслідком бурхливого минулого і тривалих пошуків компромісів стали:
— фрагментарність системи освіти;
— співіснування у ній різних форм і підсистем;
— різноманітність навчальних закладів та засобів управління ними.
2). Бельгія має унікальний і дуже корисний для багатьох інших країн досвід вирішення мовних проблем у системі освіти. Для остаточного зняття довготривалого напруження, уряд і народ пішли на створення практично незалежних систем освіти на голландській, французькій і німецькій мовах.
Йдеться саме про незалежність, бо їх перекривання дуже мале, адже у школах кожної з мовних громад вивчення "другої" мови розпочинається дуже пізно. Це приводить до того, що значна частина населення Фландрії і Валлонії погано володіє другою державною мовою. Це помітно контрастує з прикладом Люксембургу, де вивчення державних мов розпочинається з дитсадків, а завданням системи освіти є забезпечення однакового засвоєння молоддю всіх (трьох!) державних мов. Втім, останнім часом освітня політика у Бельгії все більше скеровується на виправлення цього очевидного недоліку системи освіти.
3). Невелика Бельгія стала джерелом досвіду і у питанні переходу системи освіти від централізованого до федерального управління. За якихось двадцять років унітарна піраміда влади в освіті розсипалася й перетворилася у громадсько-регіональний конгломерат з домінацією владних структур трьох мовних громад і комун. Центральна влада зберігає за собою лише право встановлення узагальнюючих нормативів типу строків навчання і необхідного мінімуму навчальних годин. Кожний навчальний заклад довільної приналежності автономний у вирішенні багатьох питань своєї діяльості.
4). У Бельгії співіснують і змагаються між собою "вільні" навчальні заклади, що належать приватним особам чи групам населення, та "офіційні", утворені державою чи керовані нижчими ланками її владних структур. Всі визнані й атестовані навчальні заклади фінансуються з держбюджету незалежно від їх приналежності. Створена у вигляді спеціалізованих комісій система контролю рівня навчання і забезпечення адекватності дипломів і посвідчень, які вони дають випускникам.
Свобода заснування навчальних закладів приводить до існування мережі "абсолютно вільних" навчальних закладів, які не визнаються і не субсидуються офіційними структурами держави і громад.
5). У Бельгії дорога система освіти, що поглинає понад 6% валового національного продукту. Серед найвищих у світі не тільки цей показник, але й рівень охоплення населення всіма видами освіти: 100% для дошкільної й обов'язкової, близько 45% — всіма формами вищої і неперервної.
6). Бельгія має одну з найтриваліших у світі обов'язкову і безкоштовну освіту. Втім, з її дванадцяти років три останні молодь може (за своїм бажанням) вчитися неповний час, поєднуючи школу з працею чи учнівством на підприємствах і установах.
7). Термін "бінарність" у застосуванні до бельгійської системи вищої освіти має навіть ширше застосування, аніж для решти країн, де він означає співіснування традиційної університетської та новітньої неуніверситетської форм навчання. У Бельгії воістину "бінарними" є університети, які лежать на "мовному" кордоні, бо вони повністю поділені на строго симетричні й однаково названі франко і голландськомовні частини.
8). Бельгійська система освіти накопичила чималий досвід асимілювання й навчання дітей імігрантів. Особливо багатий він у закладів франкомовної громади, на деяких територіях якої відсоток учнів-іноземців сягає 30. У перерахунку на кількість власного населення Бельгія входить у десятку тих країн світу, які приймають найбільшу кількість іноземних громадян у свої вищі навчальні заклади.
9). Свобода законодавства і демократизм держави дають змогу школам і вузам мати надзвичайно широкі міжнародні контакти, бути відкритими у світ для використання кращого міжнародного досвіду. Цьому істотно сприяє перетворення Брюсселя у найбільший вузол європейських зв'язків та центр діяльності керівних організацій Європейського Союзу і НАТО.
Отже, на невеликій території Бельгії в її конгломераті трьох систем освіти гармонійно злилися багато суспільних впливів, компромісів, більш чи менш вдалих розв'язків гострих проблем. Вся ця складна конструкція живе активним життям і продовжує змінюватися для кращого задоволення потреб як Бельгії, так і об'єднаної Західної Європи, невід'ємною частиною якої стала країна. На нашу думку, вивчення досвіду й здобутків народів Бельгії в культурі та навчанні може бути особливо корисним для нас у цей складний період глибокої перебудови та оновлення суспільства та системи освіти України.
Усереднена структура системи освіти Бельгії забражена на схемі. У ній чітко виділені 4 рівні: дошкільний (вік дітей 2-6 років); початковий (6-12 років); середній (12-18) і вища освіта з програмами тривалістю від 2 до 7 років. Повне охоплення дітей вихованням, освітою чи професійною підготовкою простягається від 3 до майже 18 років. Щоправда, попри всі зусилля, частина молоді виходить з середньої школи без заключних документів. Для неї створена система допоміжного навчання та учнівства німецької моделі (підготовка на робочому місці та навчання у профшколі). Хоч можна полишити денне навчання у 16 років, але необхідно відвідувати вечірню профшколу аж до досягнення 18 років включно.
Зі схеми випливає, що вибір шляхів навчання у дітей чималий, а середня освіта видзначається винятковою варіативністю. Ті, хто рано визначать свої уподобання, можуть вже з віку 12 років розпочинати диференційоване навчання готуючись до унверситету, вищої технічної школи чи виходу на ринок праці з робітничим фахом. Решта має можливість визначитися впродовж двох років орієнтації, а лише потім обирати потоки навчання. Вкажемо, що більш спеціалізовані середні заклади надають 13-річну освіту, загальні — 12-річну. Останній рік закінчується комплексними екзаменами на отримання атестата за середню освіту. У спеціалізованих закладах в екзаменах беруть участь представники фахових спілок чи асоціацій.
Свою вищу освіту бельгійці поділяють на три види: 1) університетську; 2) тривалу неуніверситетську і 3) — "коротку" неуніверситетську освіту. Закон про вищу освіту застосовує дещо інший поділ — на університетський сектор і 8 неуніверситетських секторів. У Бельгії 7 великих університетів і 10 "неповних" закладів такого ж рівня. Закладів з групи 2) понад 70, а з групи 3) — понад 200. Отже, у Бельгії молодь має виключно великі можливості для вибору профілю навчання та рівня закладу відповідно до свої уподобань і можливостей.
3. ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
"Повний" бельгійський університет у числі своїх факультетів зобов'язаний мати наступні п'ять: медичний, прикладних наук, природничих наук, юридичний, філософії і гуманітарних наук. Всі наявні унверситети мають значно більше факультетів і надають вищу освіту високої якості з усіма циклами, включаючи докторантуру.
Заклади з довгими неуніверситетськими програмами вчать 4 чи (рідко) 5 років і надають ті ж дипломи, що й університети, переважно в інженерних і технологічних фахах. Вони не мають докторантури і не повинні вести наукову роботу так активно, як університети.
Численні заклади з коротким навчанням мають програми тривалістю 2-4 роки, присуджуючи фахові дипломи, які не дають права на вступ до докторантури. У цій групі деякі школи бізнесу та підготовки фахівців з інформаційних технологій користуються світовою славою
4. ДОСТУП
Розширення можливостей вищої школи і політика "рівного доступу" стали причиною відмови у Бельгії від проведення типових для минулих часів конкурсних іспитів. Селекція застосовується лише для випадків, коли кількість заяв вступників надто перевищує число місць в аудиторіях. Приймаючи вільно всіх бажаючих з дипломом (атестатом) про середню освіту, вищі школи змушені займатися відбором кращих упродовж першого року навчання. Додамо, що велика різноманітність середніх закладів та відсутність у них державних випускних іспитів примусила мовні громади створити "комісії гомологізації" для порівняння і визнання атестатів, виданих різними школами, ліцеями чи іншими закладами.
5. НАВЧАННЯ І ЕКЗАМЕНИ
Навчальний рік у вищій школі розпочинається у другій половині вересня і триває 30 тижнів, поділяється на два семестри. які у січні та червні закінчуються екзаменаційними сесіями. Переведення на наступний курс відбувається лише за результатами цих екзаменів, які охоплюють програму всього року. У випадку невдач доводиться повторювати навчальний рік. Така доля мало не третини тих, хто все ж добирається до диплома.
У фламандських ВЗО навчальний рік розрахований на 1 800 годин аудиторних, практичних і самосстійних видів праці студента, або 60 одиниць. Шкала оцінювання 20-бальна (20 — максимум) з прохідним балом — 10.
У франкомовній зоні використовується рейтингова шкала у %: найвища оцінка — 90% (з найбільшою відзнакою). Далі йдуть 80% (з великою відзнакою), 70% — з відзнакою; 60% — прохідна оцінка, менше 60% — незадовільно.
6. КВАЛІФІКАЦІЇ
ВАЛЛОНІЯ (франкомовна Бельгія)
Навчання в університетах поділяється на три цикли (стадії). Перше триває 2-3 роки, має загальний багатодисциплінарний характер і приводить до диплома кандидата (candidature). Другий цикл відповідає поглибленому вивченню вужчої групи дисциплін фаху і закінчується через 2-4 роки дипломом "лісанс". Третій цикл є вже суто науково-дослідницькою підготовкою і приводить до докторського диплома. Нормативна тривалість 2-3 роки, реально — більше. Дипломи та їх назви вказані у таблиці 1.
Таблиця 1. Тривалості навчання і дипломи для головних профілів вищої освіти франкомовної частини Бельгії
Тривалість денного навчання (років) і присуджений диплом
Профілі, фахи
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Гуманітарні науки C
L/ASS
D
DSp
Образотворчі мистецтва C
L
D
DSp
Право C
L
D
AES
Соціальні, політичні та управлінські науки
C
L/ASS
D
DSp
Прикладна економіка C
L/ASS
D
DSp
Точні і природничі науки С
L/ASS
D
AES
Інженерія C
I
AES
Загальна медицина C
D
AES
Стоматологія C
L
AES
Фармакологія C
P
AES
Ветеринарія C
D
AES
Сільське господарство C
I
AES
Позначення: C - кандидат (candidature); L - лісанс (licence); ASS - агрегація (agregation) на викладання у старшій середній школі; D - доктор; Dsp - доктор-спеціаліст (doctorat special); AES - агрегація (agregation) на викладання у вищій школі — найвища у більгії відзнака, яку отримують через 2-3 роки після звання доктора шляхом захисту ще однієї дисертації. Надає професорське право на викладання у закладах вищої освіти; I - інженер.
ФЛАНДРІЯ (фламандськомовна Бельгія)
Навчання також трициклове, але назв дипломів небагато, для всіх профілів вони звучать однаково, шо спрощує таблицю 2.
Таблиця 2. Тривалості навчання і дипломи для головних профілів вищої освіти фламандськомовної части Бельгії
Тривалість денного навчання (років) і присуджений диплом
Стадії навчання 2
3
4
5
6
Перший цикл C
C
Другий цикл L
L
L
Підвищений рівень D
D
Позначення: C - кандидат (candidature); L - лісанс (licentiat); D - доктор.
Обмеженість місць на третьому циклі робить вступ конкурсним (співбесіди, аналіз документів студента тощо). Студенти-іноземці та випускники неуніверситетських закладів Бельгії складають вступний екзамен (тести) з профільної дисципліни.
7. НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ
ЗВЕРНЕННЯ.
Бельгія належить до країн з відносно високим відсотком студентів-іноземців. Чимало й учнів, які прибули з-за кордону. Загальними проблемами типу питань міждержавного обміну займаються два міністерства освіти, адреси яких наведені нижче. Що ж стосується конкретної інформації про правила зарахування і вимоги до вступників, то необхідно звертатися до відділу записів (Service d'inscription // Dienst insschrijving) цікавих для вас закладів освіти, частину адрес яких ми наводимо у додатку. Загальними питання надання візи на навчання вирішує Амбасада Бельгії в Україні, адреса якої
Посольство Королівства Бельгія
Б.Хмельницького 58
252030 Київ-30
Тел. (380 44) 219 2910 // 2680 // 2677
Факс (380-44) 219 2717
ВИЗНАННЯ ЗАКОРДОННИХ КВАЛІФІКАЦІЙ
Складні питання визнання вирішує спеціалізований центр з оцінювання та порівняння закордонних освітніх кваліфікацій (NARIC), адреса якого для фламандськомовної частини вищої освіти
Name of body: Ministerie van de Vlaamse Gemeenschap, Departement Onderwijs
Street: Koningstraat 136
City: Brussels
Postal code: B-1000
Telephone: 32-2-211 42 11
Telex: 26750 natop b
Fax: 32-2-211 42 50
а для франкомовної
Ministere de l'Education, de la Recherche et de la Formation
Centre d'Information sur la Reconnaissance Academique et l'Equivalance des Diplomes
Etrangers d'Enseignement Superieur
Street: 204 Rue Royale
City: B-1010 Bruxelles
Telephone: 32-2-2105577
Telex: 64556 edunat b
Fax: 32-2-2105517
Університети та інші заклади освіти проводять оцінювання дипломів та інших документів закордонних позивачів і вирішують, визнавати їх повністю, чи лише частково з вимогою виконання додаткових умов (доскладання чи щось інше). Якщо
ДОПУСК
Для громадян Бельгії у франкомовній зоні вступ майже вільний, вимагається лише посвідчення за повну середню освіту. У Фландрії частіше використовуються те чи інше вступне тестування. Зустрічається воно і там, де число прохань перевищує кількість наявних у ВЗО місць. Оскільки поширилася практика прибування в Бельгію випускників шкіл з країн, де практикуються конкурсні екзамени у ВЗО (Нідерланди, ФРН, почасти Франція), то університети Бельгії все частіше застосвують тотальне тестування всіх іноземців. Чи буде воно застосовне до вас, повідомить той заклад, у який ви надішлете свою заяву та повний комплект документів. Цілком можливо, що селекційний процес там перенесений на час навчання на першому курсі.
МОВНІ ВИМОГИ
Для закладів франкомовної громади необхідне таке ж знання французької мови, як для вступу в університети Франції, відповідно, фламандської (голладської) — у системі освіти півночі Бельгії та частини закладів Брюсселя. Мову можна вивчити і на курсах, які існують в університетах.
ПЛАТА ЗА НАВЧАННЯ
У Бельгії безоплатна обов'язкова освіта, але школярі-іноземці змушені платити за навчання, якщо вони не прирівнюються до бельгійських громадян. У ВЗО рівень оплати встановлюється самим закладом і залежить від багатьох факторів. Усереднена вартість 1 994/95 навчального року в університетах становила у Фландрії 18 000 Bfr, а у франкомовних закладах 24 000 Bfr. Ціни на програми нижчого рівня значно (майже наполовину) менші.
8. НАУКОВА СПІВПРАЦЯ
Особливості економіки й політики Бельгії пояснюють її підвищену зацікавленість у розвитку міжнародної співпраці та обмінів для освітян і науковців. З бюджету виділяються кошти на відповідні програми. Попередню інформацію про ці програми радимо розшукувати в Амбасаді Бельгії в Україні, а також у різних довідкових виданням типу Study Abroad. Придадуться наступні адреси:
Commissariat General aux relations internationales de la Communaute Francaise
rue Joseph Stevens 7
1000 Bruxelles
Vlaamse Wetenschappelijke Stichting
Oude Baan 305
3000 Leuven
Name of body: Ministere de l'Education, de la Recherche et de la Formation
Street: 204 Rue Royale
City: B-1010 Bruxelles
Telephone: 32-2-2105577
Telex: 64556 edunat b
Fax: 32-2-2105517
Name of body: Ministerie van de Vlaamse Gemeenschap, Departement Onderwijs
Street: Koningstraat 136
City: Brussels
Postal code: B-1000
Telephone: 32-2-211 42 11
Telex: 26750 natop b
Fax: 32-2-211 42 50
© Copyright "Міжнародна освіта", 1998
